нещодавно, у нас з мамою був день кулінарних звершень.
не її звісно, а моїх. я вперше, свідомо і з інтересом, не поїдав а творив кулінарні блюда.
спитаєте ви "чи ти з дуба впав?!нашо воно тобі треба?", а я вам відповім - так як я свідомо взяв курс на набутя навичок і вмінь, необхідних порядному чоловіку, то вирішив що й готувати маю навчитися.
отже, в цю весняну неділю, ми вдвох, адже я ще вчуся:), приготували супчик рисовий, і напекли млинців. звісно це ніби легко так, але запам"ятати шо за чим, і коли, не так вже й легко.
початок найважче, як-то кажуть, а отже далі буде легше...
...буду віднаходити в собі француза)))