нещодавно, у нас з мамою був день кулінарних звершень. не її звісно, а моїх. я вперше, свідомо і з інтересом, не поїдав а творив кулінарні блюда. спитаєте ви "чи ти з дуба впав?!нашо воно тобі треба?", а я вам відповім - так як я свідомо взяв курс на набутя навичок і вмінь, необхідних порядному чоловіку, то вирішив що й готувати маю навчитися. отже, в цю весняну неділю, ми вдвох, адже я ще вчуся:), приготували супчик рисовий, і напекли млинців. звісно це ніби легко так, але запам"ятати шо за чим, і коли, не так вже й легко. початок найважче, як-то кажуть, а отже далі буде легше... ...буду віднаходити в собі француза)))
